Горизонти та відлуння нематеріальної спадщини: збереження невидимого

Охорона невидимого

Протягом останніх десятиліть концепція культурної спадщини зазнала глибокої трансформації на соціальному, антропологічному та правовому рівнях, поступово розширюючи сферу її охорони. Від поняття, яке спочатку обмежувалося матеріальними активами, міжнародне співтовариство перейшло до нормативного визнання форм спадщини, що не підлягають об’єктивації: життєвих практик, знань і проявів культури.

Це концептуальне розширення знаходить своє офіційне юридичне вираження в статті 2 Конвенції UNESCO 2003 року про охорону нематеріальної культурної спадщини.

Актуальні виклики

Збройні конфлікти, зміна клімату, опустелювання та природні катаклізми становлять безпрецедентну загрозу для нематеріальної культурної спадщини в усьому світі, включаючи практики, зареєстровані в списках UNESCO. Ці кризи можуть зруйнувати соціальну згуртованість, громадські практики та культурну самобутність.

Водночас культурна глобалізація та економічний тиск можуть спричинити гомогенізацію, деконтекстуалізацію та втрату культурного розмаїття. На відміну від матеріальної культурної спадщини, нематеріальна спадщина все ще не має спеціальних правових інструментів для захисту в ситуаціях збройних конфліктів, подібних до тих, що передбачені для матеріальних культурних цінностей згідно з Гаазькою конвенцією 1954 року та протоколами до неї.

Конференція

Міжнародна конференція «Горизонти та відлуння нематеріальної спадщини: збереження невидимого» має на меті поєднати академічний дискурс і дієві політичні заходи шляхом порівняльного аналізу нормативних моделей та визначення найкращих практик.

Heritage International Institute, Університет Парми та Sciences Po запрошують науковців, практиків і політиків до систематичного дослідження нематеріальної культурної спадщини через призму права, антропології, соціології та технологій.

Цифрова спадщина та віртуальний музей

Передове оцифрування, інтелектуальні архіви та штучний інтелект пропонують безпрецедентні можливості для документування, передачі та збереження культурних практик. Їхнє використання також викликає значні правові та етичні проблеми щодо власності на культурні дані, контролю над процесами оцифрування, кібербезпеки та ризику привласнення або деконтекстуалізації традиційних знань.

Вважаючи, що цифрова мова може бути основним інструментом для просування важливості як матеріальної, так і нематеріальної культурної спадщини, Heritage International Institute розробив Віртуальний музей культурної спадщини, сприяний Міністерством закордонних справ і міжнародного співробітництва Італії та визнаний Організацією Об’єднаних Націй. Конференція стане можливістю поширити Віртуальний музей на нематеріальну культурну спадщину та залучити учасників до його розвитку.

Scientific Committee