Профіль
Наразі Джанлука Мініачі є доцентом єгиптології в Університеті Пізи, почесним науковим співробітником Інституту археології в Лондоні та асистентом Chercheur Associé в Ecole Pratique des Hautes Etudes у Парижі. Отримавши ступінь доктора єгиптології в Пізанському університеті, він продовжив своє академічне навчання, отримавши два дослідницькі гранти Марії Кюрі (індивідуальна стипендія) у Лондоні та Парижі. Тут він мав можливість працювати в деяких з найважливіших центрів з колекціями єгиптологів, музеї Петрі, Британському музеї та музеї Лувр. Він був викладачем єгипетської археології в Інституті археології Університетського коледжу Лондона та Університеті Салерно. З 2013 року разом з Річардом Буссманом і Алі ель-Бахрі він очолює розкопки на місці Завіт-Султан у Середньому Єгипті (біля Міньї), а з 2010 року — заступником директора археологічної місії в Дра-Абу-ель-Нага (Луксор). У 2015 році він заснував міжнародну наукову серію під назвою «Middle Kingdom Studies», Golden House Pubblication, директором якої він також є. Він є головним редактором Журналу єгипетської історії, Бріл, і заступником директора Журналу «Egitto e Vicino Oriente», Pisa University Press. Він є редактором численних серій, серед яких серія Element “Стародавній Єгипет у контексті”, Cambridge University Press, спільно з Анною Стівенс і Хуаном Карлосом Морено Гарсія; Aegyptologica Pisana, Distinguished Studies in Egyptology, Brepols, спільно з Марією Кармелою Бетро; Multidisciplinary Approach to Ancient Societies, Oxbow, спільно з Хуаном Карлосом Морено Гарсіа та Kitab – Egyptology in Focus, Nicanor Books. Він є головним дослідником двох дослідницьких проектів, що становлять значний національний інтерес, фінансованих Міністерством університетів і досліджень, проекту PRIN 2017 «PROCESS – «Pharaonic Recission: Objects as Crucibles of Old Egyptian Societies» та PRIN 2022 PNRR «𝐏𝐈𝐏𝐄 – 𝐏𝐫𝐨𝐟𝐢𝐥𝐢𝐧𝐠 𝐭𝐡𝐞 𝐈𝐝𝐞𝐧𝐭𝐢𝐭𝐲 𝐨𝐟 𝐭𝐡𝐞 𝐏𝐫𝐨𝐝𝐮𝐜𝐞𝐫𝐬 𝐢𝐧 𝐚𝐧𝐜𝐢𝐞𝐧𝐭 𝐄𝐠𝐲𝐩𝐭 𝐚𝐧𝐝 𝐍𝐮𝐛𝐢𝐚 𝐭𝐡𝐫𝐨𝐮𝐠𝐡 𝐭𝐡𝐞 “𝐚𝐮𝐫𝐚” 𝐨𝐟 𝐜𝐥𝐚𝐲 𝐟𝐢𝐠𝐮𝐫𝐢𝐧𝐞𝐬». Він є координатором підрозділу проекту PRIN 2020 «Godscape: моделювання багатобожжя другого тисячоліття до нашої ери у Східному Середземномор’ї», керівником якого є професор Нікола Ланері, Університет Катанії. Він також керує проектом «Скарби королеви Ахотеп». і його контекст: довга дорога до Єгипетського музею в Каїрі, c. 1550 р. до н. е. - 1863 р. н. е.» у співпраці з Єгипетським музеєм Каїра, спрямований на вивчення та реалізацію нового експонату для похоронного обладнання єгипетської цариці Ахотеп.
